"Сізіфова праця"

Сізіфова праця – це безплідна, важка, нескінченна праця.

Походження цього фразеологізму знаходимо в античній літературі. В 11-й пісні поеми Гомера «Одіссея» розповідається про Сізіфа, що за образу богів був покараний Зевсом: мусив викочувати на високу гору камінь, який, досягши вершини, щоразу скочувався вниз. Отже, Сізіф вічно котить камінь і ніколи не може досягти вершини.

Зверніть увагу: цей образ згадується у вірші Лесі Українки «Contra spem spero» (Без надії сподіваюсь): «Я на гору круту крем'яную / Буду камінь важкий підіймать / І, несучи вагу ту страшную, / Буду пісню веселу співать».