Наголос

Як правильно наголошувати слова: 

загальні принципи і проблемні випадки

Іменники:

• Віддієслівні іменники середнього роду на -ання, у яких більше двох складів, мають наголос, як правило, на суфіксі: навчання, завдання, запитання, читання, визнання, видання, пізнання, послання (АЛЕ: нехтування від нехтувати, бігання від бігати).
• У багатьох іменниках жіночого роду із суфіксом -к(а) у множині наголос переходить на закінчення — вказівка — вказівки, учителька — учительки  (АЛЕ: родичка —родички, сусідка — сусідки).
• Більшість іменників у множині має наголос на закінченні: листки, сторінки тощо.
• На останній склад наголошуємо такі слова на позначення мір довжин: міліметр,сантиметр, кілометр (АЛЕ: барометр, термометр).

Прикметники:

• У більшості двоскладових прикметників наголос падає на закінчення: гіркий,  тонкий,  новий, тісний, вузький тощо (так само котрий);
• Завжди наголошеним є пестливий суфік -еньк-: добренький, тоненький, легенький тощо.

Дієслова:

• Дієслово бути: бути, будемо, але у минулому часі: була, було, були;
• Наголос на останньому складі мають дієслова вести, нести тощо;
• У дієслівних закінченнях-емо, -имо, -ете, -ите наголошуємо останній склад: несемо, несете, ідемо, ідете, підемо, підете тощо (АЛЕ: будемо, гуркочемо, залишите).

Числівники:

• наголос на -адцять: одинадцять, чотирнадцять;
• наголос на -десят: сімдесят, вісімдесят.

Проблемні випадки наголошування. Ці слова слід запам'ятати:

асиметрія випадок дітьми діалог курятина олень разом фартух

бородавка вітчим довідник каталог кропива отаман середина феномен

бюлетень граблі дочка (але донька) маркетинг перепис симетрія цемент

вимога горошина заіржавіти квартал ненавидіти (ненависть, ненависний) спина чорнослив

вимова грошей зубожіти (зубожілий, зубожіння) одноразовий псевдонім центнер